Плач, проектувальник

11

Тут намагаються напоумити архітекторів і проектувальників. Я вам розкрию секрет. Всіх вчать однаково. Є Гости і Бніп, затверджені ще в радянський час. І який би ти не був прегарний архітектор, ти будеш робити по Сніпам ще того, радянського часу. Так вчать. Всіх!

Проектувальник та архітектор може бути скільки завгодно розумним і чудовим. Він може ергономічно, практично і комфортно для людей зробити, спроектувати і накреслити все що завгодно. Він може місяцями думати тільки про комфорт тих, хто буде входити, виходити, жити, просто бути присутніми в цій будівлі або біля нього. Але ви зрозумійте одну-єдину річ: проектувальник, архітектор — це просто посаду. Над ним є замовник, і йому не хочеться, йому не можеться, йому грошей шкода, і плював він на Бніп та Гости, тим більше радянського часу! Йому важливо лише те, куди пішли його гроші, скільки витрачено і як це окупиться.

Коли ти вчишся в інституті, тебе змушують розраховувати товщину стіни в Барнаулі і в інших місцях, містах, країнах в залежності від клімату і температури. Але ось замовнику, повірте, плювати на все, крім грошей. І як би архітектор або проектувальник не хотів зробити добро світу та зручність людям, його питати ніхто не буде.

Можна не братися за замовлення — але жити тоді на що? Та й не знаєш ти, що буде з твоєю працею. Ти накреслив, розрахував, віддав — і тебе немає. Твоя думка нікого не стосується.

Коли я вчився в інституті, нам дали завдання: сфотографувати зону входу в ресторанах, магазинах, готелях. Я приніс близько 200 фотографій вхідних зон громадських будівель, і ми почали розбирати, що та як. Виявилося, що всього лише п’ять вхідних зон були зроблені на совість — з нормальною плиткою, поручнями, спусками. І це, прошу зауважити, в центрі Москви. Проектувальники? Архітектори? Не смішіть!