Суперстароста

4

А я староста. Хлопець-староста. Друзі, товариші по навчанню, сусіди, батьки, рідні, перехожі на вулицях, як же ви мене задовбали!

— Кращі старости — тільки дівчатка!

Відмінно, а завдяки кому ти третій рік поспіль залишаєшся в нашому славному інституті, якщо тобі подібні вже давно відтоптували землю кирзачами і тепер в цирку не сміються? Завдяки кому декан бачити і тебе, і мене вже не може, але все-таки підписує черговий твій «бігунок»? Я не прошу ні визнання, ні слави — просто мовчи і йди вже вивчи черговий предмет, щоб я більше не принижувався перед нашим дорогим і улюбленим начальником. А твої «кращі старости» курять і міряються бюстами, дивлячись, як їх одногрупники намагаються вивчити таблицю множення.

— Та що там за навантаження? Все одно ти нічого не бачиш, крім гітари і компа.

Ну так, а ти — крім свого улюбленого мотоцикла та телевізора. Тільки гітара допомагає мені виступати на всіх святах інституту, за що мені на картку капає хоч і несуттєва, але грошик, а з допомогою компа я в найкращі місяці заробляю стільки, що ти здивуєшся.

— Ти сам зголосився? Взагалі офігів (зайнятися нічим, з дуба впав)!

Призначили нас на першому курсі. Нікуди я не викликався, але своїми обов’язками цілком задоволений. Відвідування деканату кожен день іноді все-таки аукається деякими привілеями, як-то: талончики в їдальню, які ви у мене відриваєте з руками, невеликий блат в чергах кас інституту, сприятливе ставлення деканів, замдеканів, начальників кафедр і навіть Самого Ректора, який часто розмовляє з нами простіше, ніж дядько Вася з першого поверху, так і невелика надбавка до стипендії, в кінці кінців.

І все ж я дуже люблю своїх батьків, які досі впевнені, що я просто вешаюсь від величезної кількості зайнятого часу, і сусідів, яких дивує маленька прищепка на лацкані форменого піджака (і як тільки побачили — я півтора року привчався бачити цю прищепочку в потоці студентів), і своїх дорогих одногрупників (інакше не годував би своїми сніданками і обідами). Для мене дружба, студентське братство та допомогу як старости — поняття цілодобове. І поки для мене, комунікабельного хлопця, відкриті в нашому інституті, не збрешу, майже всі двері, звертайтеся.