Темна сторона Василіси

4

Клієнти хамлять? Привіт, я одна з них!

Замовила в фірмі вікна. Фірма хороша, відгуки позитивні, вікна дорогі. Приїхали, заміряли, поставили — жодних претензій. Одна стулка виявилася з дефектом (істотним, але чисто естетичним). Сама не помітила — монтажники показали. Мовляв, потім все одно побачите і будете лаятися. Подивилась чесності хлопців, похвалила, зазначила дефект в акті приймання. Сказали, замінять. Питаю: від мене ще щось потрібно? Ні, кажуть, менеджери оформлять заявку на завод і зателефонують, коли прийде ваша нова стулка. На тому й розпрощалися.

Після вихідних почала дзвонити. З’ясувалося, що потрібні були фотографії дефекту. Відправила, передзвонила. Мене годували сніданками: «З дня на день чекаємо», «Ой, не можемо сказати точно коли». Я не орала різаною свинею, не погрожувала судом, не вимагала дати мені директора — просто дзвонила і питала, дзвонила і питала, наполегливо пояснювала, що мені треба було ще вчора.

Минуло чотири місяці. Я серйозно — чотири місяці. Мені було цікаво, чим це закінчиться, потім набридло. В один прекрасний день я дістала всі папери від цієї фірми, змахнула з них пил, зателефонувала знову… Знайомтесь: темна сторона Василини.

— А шо це ви дар мови втратили? Ні, передзвонити мені не можна. Мені насрати, що у вас клієнт. Де, б@#$%, моя стулка?

Через день приїхали і поставили. Які дива — і стулка нова матеріалізувалася, і монтажники виявилися вільні, і зірки на небі склалися дуже вдало.

Якщо я не люблю грубіянити і загрожувати — це не означає, що я не вмію. Задолбали мене, розумієте?