Листівки, комуналка і ще десять непотрібних послуг

4

Дві каси на пошті приймають платежі, третя вже другий день проводить велику партію посилок. Як завжди в дні «комуналки», черги до дверей. Звичайно, знаходиться в черзі нервова дама, яку десь вивели з рівноваги, і тепер їй треба злість на когось виплеснути. Отже, шоу починається!

— Та що це таке! Скільки можна! Вже 20 хвилин стою! Чому третя каса не працює?
— Як же не працює? Там посилки проводять.
— Які посилки? Які на пошті можуть бути посилки? Хіба пошта для цього?
— А для чого ж, якщо не для цього? — тихенько офігіваємо ми.
— Та як ви смієте! Пошта — щоб приймати платежі! Та я буду скаржитися! Та ви… Та вас…

* * *

За довгий час запам’ятався один-єдиний хороший випадок. В комплект форми у нас входить синьо-жовтий блейзер. Для носіння він не зручний (тканина така: взимку — холодно, влітку — спекотно, сильно мнеться), тому зазвичай ми його не носимо, а до перевірки надягати доводиться. Ось в один з таких днів сидимо в нервозному очікуванні, а тут один клієнт, немаленький такий чоловік, раптом усміхається душевно так і каже:

— А у вас сьогодні свято?
— Чому ви так думаєте?
— Ну, ви всі такі ошатні сьогодні. Нова Форма? Красиво… І кольори такі гарні, яскраві!

І вся нервозність як-то пішла, й усмішку він у відповідь не отримав чергову, а абсолютно щиру. Не забувайте: добре слово і кішці приємно, а поштові працівники в більшості своїй люди адекватні, і на добре ставлення реагують теж добром. Тільки от схожого на першу історію я ще багато можу пригадати, а чоловік такий був один.