Іноді флаєр — це просто флаєр

13

Приєднаюся до людини, який закликав економити нерви. Люди, ставитеся, будь ласка, спокійніше до тих, хто вам що-небудь намагається запропонувати або сунути флаєр. Це всього лише їх робота, не більше.

Пару років тому на літніх канікулах я вирішила підзаробити — гроші зайвими ніколи не бувають. У 16 років мало куди можна влаштуватися, а тут підвернувся шанс продавати листівки в Старому Місті (Таллінн). І зарплата більш-менш, і працівниці позитивні. Робота полягала в тому, щоб стояти на вулиці і пропонувати людям листівки, книжки про місто та іншу сувенірну нісенітниця подібного роду. Пункт про те, що треба пропонувати наполегливо, входив в контракт. От вірите чи ні, а саму дратує протягом шести годин поспіль повторювати одну і ту ж фразу на п’яти-шести мовах, іноді змінюючи формулювання. А що поробиш? Адже господар фірми і бригадир ходять по вулицях і інкогніто підглядають, як працюють дівчатка-продавщиці. Пару раз пропустила туристів — догану. Ще пару раз — звільнення. В цьому сенсі я більше поважаю європейських і американських туристів — якщо не піЕкшн дуть, то хоч посміхнуться і чесно скажуть «ні». А ось російськомовні, як правило, починають сваритись і кричати, не обходиться частенько і без образ.

Бувають, звичайно, такі особи, на яких ніяких нервів не вистачає, які навіть після відмови намагаються активно впарити товар. Але ж не всі такі, правда? Не треба рівняти всіх, будь ласка. Якщо вам запропонували флаєр, якщо в магазині піЕкшн шла дівчинка-консультант — просто посміхніться, і якщо вам нічого не треба — так і скажіть, ввічливо і доступно. І вони свою роботу зробили, і ви не позбулися нервових клітин. А вони, між іншим, не відновлюються.