Звук навколо, криво і навскіс

20

Посміхнулося мені тут щастя: відома мережа, що торгує електронікою, влаштувала атракціон нечуваної щедрості. У підсумку мені обламався вельми непоганий музичний центр за половину ціни. Привіз я це диво додому, включив, побавився та й став думу думати: куди б його встановити? Вільних горизонтальних поверхонь у кімнаті не знайшлося, так що залишилося зміцнити його на стіні — благо там же і телевізор висить, а центр і з DVD дружить. І ось тут почалося…

Виявилося, що практично всі кронштейни під акустику чомусь розраховані на те, щоб кріпитися до колонок шурупами або гвинтами. Спотворювати новенькі колонки мені не захотілося. Насилу знайшов єдину модель, на яку вони ставляться, а не прикручуються. На всіх сучасних телевізорах є місце під кріплення до стіни. Невже така велика проблема передбачити його та на виносних колонках, які до стіни кріпляться в 90% випадків? Полку під сам центр купувати не довелося: віддали батьки, яким вона не знадобилася.

Приніс я все це додому, і почалася друга частина марлезонського балету. Виявилося, що пригвинтити кронштейни до стіни рівне практично неможливо: однією рукою доводиться тримати сам кронштейн (а він дещо важить, до речі), інший — утримувати на ньому рівень, намагаючись зловити горизонталь, а розмічати отвори чим накажете? В результаті все висить під різними кутами. Ніби й не помітно, а самого дратує.

Цікаво, якому богу поклоняються ті, хто ці кронштейни робить? Яка релігія забороняє їм зробити на кріпильної пластини два отвори на одній горизонтальній або вертикальній лінії? Яка діагональна істерія ними опанувала? Невже не зрозуміло, що саме так буде простіше — провів на стіні вертикальну риску, а вже за нею размечай? Причому адже їм від цього вигоди рівним рахунком ніякої. Де розум, де логіка?